Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Соблазнять обманчивыми обѣщаніями, дурачить обѣщаніями. А ти все гулила, що він хлібця нам принесе. Федьк. III. 161. За вечерею бояре дружечок гулили: подавали їм почесну, а сами ковтали, або з рук їх яку небудь страву виривали. Мкр. Н. 35.
Гу́цу́л, -ла, м. Гуцулъ, житель гуцульщини. Ном. № 4694.
Дєдик, -ка, м. Ум. отъ дєдьо.
Забу́дька, -ки, ж. = забудьок 2. Озьми хліб, забудьку, той, що як виймаєш із печі ти забудеш винять. Драг. 32.
Недосталь, -лі, ж. = недостача.
Обідець 1, -дця, м. Ум. отъ обід.
Оскома, -ми, ж. Оскомина. Кислиці поїла й оскома напала. Грин. III. 232. Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Ном. А на ваші очі оскома. Лебед. у.
Позеленитися, -ню́ся, -нишся, гл. Окраситься въ зеленый цвѣтъ. На траві позелениться полотно. Міусск. окр.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат. К. Дз. 179.
Тупіяка, -ки, ж. = тупиця.