Витупцьовувати, -вую, -єш, гл. Топать ногами, сѣменить ногами. (Півень) витупцьовує, витупцьовує дриґульками, ніби й справді танцює.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють.
Зги́бти, -бну, -неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб.
Лебедина, -ни, ж.
1) Лебедь-самка. Ой білая лебедина тихий Дунай сколотила.
2) Лебяжье мясо. А в Кирильця вечеря: буде рибка печена... лебедина варена.
Лози́ночка, -хи, ж. Ум. отъ лозина.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Ум. люлечка.
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Половити, -влю, -виш, гл. Сметывать, сшивать на живую нитку.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл.
1) = покудлати.
2) Отколотить.
Утроба, -би, ж. 1) Утроба, животъ. 2) Дитя въ зародышѣ. І утроби нема — Бог милував. 3) Поносъ (когда хотять выразиться вѣжливо). А шо ж, у дитини утроба є?
