Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Завгру́бшки нар. Толщиною. Намисто було завгрубшки як моє. Харьк.
Лайняк, -ка́, м. 1) = лайлак. Харьк. 2) = лайняр. Вх. Лем. 431.
Мушкетю́га, -ги. Ув. отъ мушке́т.
Обхрестити, -щу, -стиш, гл. Перекрестить вездѣ. Усі кутки обхрестила баба.
Оковитка, -ки, ж. = оковита. Ум. окови́точка.
Пакісливий, -а, -е. Пакостный. Н. Вол. у.
Поодружуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Жениться, выйти замужъ (о многихъ).
Скварчати, -рчу́, -чи́ш, гл. = шкварчати.
Сміло нар. Смѣло.