Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бальога, -ги, ж. Лѣвша. Угор.
Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Г. Барв. 98. Поли одрізуй та плечі латай. Ном. № 1545. Як різцем одрізало. Ном. № 1838. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться. Котл. Н. П. 367.
Здорове́нький и здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Камізелька, -ки, ж. = камізелок. На паничу камізелька, пристав панич до серденька. Чуб. V. 1168.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Нахамаркати, -каю, -єш, гл. Прочесть невнятно.
Наштричка, -ки, ж. = натичка. Волч. у. Лободовск.
Повтирати, -ра́ю, -єш, гл. Утереть (многихъ). Повтирай дітей, бач як повмазувалися квашею. Богод. у.
Пороскривати, -ва́ю, -єш, гл. Раскрыть (во множествѣ).
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.