Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жеретія

Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. Аф. 401. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце. Стор. МПр. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 480.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЕТІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖЕРЕТІЯ"
Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки. Вх. Лем. 393.
Досма́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмали́ти, -лю́, -лиш, гл. = дошмалити.
Доступни́й, -а, -е. 1) Доступный. Люде живуть доступні такі, привітні. МВ. ІІ. 96. 2) Умѣющій легко ко всякому проникнуть, втереться въ довѣріе. Се провідала та Катря, облетавши села: жінка хитра, доступная, гарна і весела; хоть до кого підлеститься і що хоче знає, тайну з серця, слово з рота, де бажа, виймає. Мкр. Н. 7—8.
На́кри́во нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. ЗОЮР. І. 317. 2) говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, — вона зараз на цабе. Ном. № 2675.
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко. Вх. Зн. 41.
Обіз, обозу, м. = обоз. За татарми обіз іде, за обозом — кінь турецький. Гол. I. 97.
Підпалак, -ка, м. Перепелъ. Вх. Лем. 449.
Понадкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить часть (во множествѣ).
Синява, -ви, ж. Синева. Г. Барв. 217. Україна зникала в синяві. К. Дз. 155.
Удівонька, удівочка, -ки, ж. Ум. отъ удова. Вдовушка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖЕРЕТІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.