Вигодовувати, -вую, -єш, сов. в. вигодувати, -дую, -єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. 3) Израсходовать въ пищу, на кормъ. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.
Відділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відділити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить; удѣлять, удѣлить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім'я. Одділив йому половину царства.
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх.
Зле нар.
1) Зло.
2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити.
Посівати, -ва́ю, -єш, гл. Утромъ на новый годъ ходить по домамъ, набравъ зерна въ рукавицу, и посыпать этимъ зерномъ въ жилищахъ съ пожеланіемъ урожая. Сіє, посіває..., стиха промовляє: «Роди, Боже, пшеницю як лаву».
Продіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Продыравить.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі.
Хвортуна, -ни, ж. Судьба, фортуна. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила. Ум. хвортунонька.
Шелюг, -га, м.
1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia.
2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга.
Широкомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних.
