Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
Змережити Cм. змережувати.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ. Вх. Уг. 245.
Незлюбити, -блю́, -биш, гл. Невзлюбить.
Опасуватися, -суюся, -єшся, сов. в. опасатися, -саюся, -єшся, гл. Опоясываться, опоясаться. 2) Только несов. в. Опасаться. МВ. (О. 1862. І. 105). ЗОЮР. І. 264. Опасувались, щоб не понаходило бурлацтва і гайдамак. Стор. МПр. 75.
Оснівка, -ки, ж. Ум. отъ основа.
Польовина, -ни, ж. Поляна, небольшое полевое пространство. Невеличка польовина, да густі копиці. Чуб. V. 669.
Присуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. присунутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться. Зелененький барвіночку, стелися низенько, а ти, милий чорнобривий, присунься близенько! Н. п.
Присутяжити, -жу, -жиш, гл. Прижать, притѣснить. Дуже присутяжив людей.
Уданий, -а, -е. 1) Удачный, удавшійся. 2) Красивый. Вона така була вдана, така вродлива. Г. Барв. 422. Таке-ж удане, вродливе чортеня, що й очей не 'дведеш. Г. Барв. 334. 3) Способный, годный. До річей вона вдана. Г. Барв. 518. Він до всього вданий. Лебед. у. Ум. уданенький. Жінка його уданенька. Г. Барв. 506.