Варяниця, -ці, ж. = варениця.
Гуцу́лок, -лка, м. Маленькая гуцульская лошадь.
Дитя́точко, -ка, с. Ум. отъ дитя.
Зави́дощі, -щів и -щей, ж. мн. Зависть.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство.
Колотити, -чу́, -тиш, гл. 1) Мутить. Два голуби воду пили, а два колотили. 2) Масло сбивать. 3) Ссориться. Як у клуні не молотить, то в хаті колотить. 4) Помыкать; распоряжаться чѣмъ. Так колотить всіма, як вир водою. Оце колотить, як чорт лозою. Поснули й ви, що світом колотили.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Пообсівати, -ва́ю, -єш, гл. Обсѣять (во множествѣ).
Приварювати, -рюю, -єш, сов. в. привари́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Доваривать, доварить. Треба приварити каші, бо мало.
2) О желѣзѣ: наваривать, наварить, приварить.