Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати.
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Деспоти́зм, -му, м. Деспотизмъ.
Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали.
Допомага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Добиваться, домогаться. Пише було син, що йому не дуже добре допомагаться за дохід з наслідства.
Заде́ра, -ри, ж. Лучина, щепка.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Котина, -ни, м. Котъ. Котино, копнімо! поїдемо по сіно.
На́га, -ги, ж. Позоръ, стыдъ. Не сором і не нага, що тебе сусіди не люблять?
Отабуритися, -рюся, -ришся, гл. Наершиться, сердиться.