Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випікати, -каю, -єш, сов. в. випекти, -чу, -чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. Ном. № 10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. випікати очі. Переносно: колоть глаза. Левиц. І. 368.
Зату́льщина, -ни, ж. Пошлина съ котла на винокуренномъ заводѣ.
Орандарювати, -рюю, -єш, гл. Быть орендарем.
Паруватися, -руюся, -єшся, гл. 1) Выбирать пару; спариваться. Голуби паруються. 2) Вступать въ бракъ. Не мені старому з нею паруватись. Г. Барв. 13. Діти зоставались нехрещені, парувались невінчані. Стор. МПр. 65.
Повипрядати, -да́ю, -єш, гл. Выпрясть (во множествѣ).
Поперелічувати, -чую, -єш, гл. Пересчитать (во множествѣ).
Представитися Cм. представлятися.
Роджений, -а, -е. 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.
Урікатися, -кається, сов. в. уректися, -че́ться, гл. безл. Слышаться, послышаться. Ви ж казали, що дали йому чотирі рублі. — Та ні то вам так моє слово уреклось: я казав — чотирі без четвертака дав. Новом. у. (Залюб.).
Хан, -на, м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635.