Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

житка

Жи́тка, -ки, ж. Образь жизни. Хиба ти на його житку завидуєш. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 485.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖИТКА"
Бідонька, -ки, ж. Ум. отъ біда.
Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Мкр. II. 31. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Рудч. Чп. 169. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ. Чуб. VII. 404.
Важливо нар. 1) Тяжело. 2) Важно.
Ганчарище, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Жо́вна и жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. ІІІ. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Звороча́ти, -ча́ю, -єш, гл. = звертати. Я на його накричав, щоб з доріжки зворочав. Чуб. V. 739.
Земля́к, -ка́, м. 1) Землякъ. 2) Жаба, Bufo. Вх. Пч. І. 16.
Прилежний, -а, -е. Принадлежащій къ чему. Я був тоді не сам касиром, а Семен був до мене прилежний. Н. Вол. у.
Приступки, -пок, ж. Ступеньки лѣстницы, крыльца.
Розшахвувати, -вую, -єш, гл. Расточить, промотать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖИТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.