Бакаїстий, -а, -е. 1) О рѣкѣ или прудѣ: обилующій ямами. Не ходи туди, бо там дно дуже бакаїсте.
2) Ухабистый, выбоистый. Там шлях дуже бакаїстий. Cм. бакаюватий.
Господа́рний, -а, -е. Занимающійся хозяйствомъ, хозяйственный. А дівка.... така господарна, що пари їй нема.
До́слі́дник, -ка, м. Изслѣдователь. Вельми поважний дослідник польської старосвіщини.
Кокош, -ша, м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає.
Побожкати, -каю, -єш, гл. Выразить сокрушеніе словами: а бо́же! ой бо́же! Ото сказали, що її вбито. От я побожкала, побожкала, та й кажу: що ж робити!
Поперегачувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и перегатити, но во множествѣ.
Удити, уджу, удиш, гл. = вудити.
Шкура 2, -ри, ж.
1) Шкура, кожа. З одчого вола двох шкур не деруть. Пошився в собачу шкуру. Жвавий, аж шкура на ньому говорить. В одну шкуру. Крайне настойчиво (хотѣть, добиваться чего). Чіпка розвередувався: «Їсти та й їсти, бабо!» В одну шкуру: «їсти!» Затялись в одну шкуру: давай рощот! — і дав.
2) Бранное: женщина легкаго поведенія. Ум. шкурка, шкурочка.
