Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жупити

Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУПИТИ"
Бурак, -ка, м. и пр. Cм. буряк и пр.
Висівчаний, -а, -е. Изъ отрубей сдѣланный.
Глушня, -ні, ж. Глушь. Там така глушня, аж сумно; туди й люди не їздять. Васильк. у.
Жирува́ння, -ня, с. 1) Кормежка (дикихъ животныхъ). 2) Шалости, заигрыванье парней съ дѣвушками и наоборотъ. 3) Въ формѣ: жированє. Инкрустація, инкрустированіе металломъ. Шух. I. 273, 280.
Зжина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зжатися, зіжнуся, -нешся, гл. Сжинаться, сжаться. Ще дівчина спатоньки не клалась, козакова пшениченька зжалась. Мет. 28.
Качальня, -ні, ж. Катокъ для бѣлья. Радом. у.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Принижити Cм. принижувати.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко. Конст. у.
Хвурман, -на, м. = хурман. Грин. II. 195.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.