Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благословляти, -ля́ю, -єш, сов. в. благословити, -влю, -виш, гл. 1) Благословлять, благословить, давать, дать благословеніе. Чуб. І. 70. Владика благословляє нас на рушення. Стор. МПр. 51. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Н. п. 2) Славословить, восхвалять, величать. І Господа благословляла за долю добрую твою. Шевч. Благословив Бога. Єв. Л. II. 28.
Вибалакатися, -каюся, -єшся, гл. Наговориться, сказавъ все, что хотѣлъ. Та не перепиняй, — хай уже вибалакається. Харьк.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Задрі́панець, -нця, м. Забрызгавшійся грязью, неряха. Черк. у.
Наздога́днар. = Надогад.
Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).
Приковувати, -вую, -єш, сов. в. прикувати, -кую́, -є́ш, гл. Приковывать, приковать. Коло тих стовпів дванадцять зміїв на ланцюгах приковано. Рудч. Ск. І. 135. Стоїть мов прикований — і очей не зведе. Рудч. Ск. II. 47.
Ховзатися, -заюся, -єшся, гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Щавій, -вію, м. = щавель, Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12.