Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жура 2

Жура́ 2, -ри́, ж. = журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. жу́рка. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРА 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРА 2"
Багнявий, багняний, -а, -е. = багнистий. Желех.
Горе́цвіт, -ту, м. Раст. Helleborus niger L. ЗЮЗО. І. 124.
Квасолина, -ни, ж. Одно зерно фасоли.
Корчастий, -а, -е. Кустистый, густой. Садочок вишневий корчистий. Грин. III. 527.
Пописько, -ка, м. = піп. Пописко фтішився за ті гроші. Гн. II. 122.
Рідчати, рідшати, -шаю, -єш, гл. Рѣдѣть. Опівдні ярмарок почав рідшати, почали люде росходитись, поярмаркувавши. Левиц. І. 108.
Різничий, -а, -е. = різницький. Різничий обух. Г. Барв. 27.
Сліпак, -ка, м. 1) Слѣпець. 2) Жив. = веретільник 1. Вх. Пч. І. 16. 3) Раст. а) Lychnis vespertina Sibthorp. ЗЮЗО. І. 127. б) Papaver orientale L. ЗЮЗО. І. 130. 4) мн. Заячьи глаза. Вх. Пч. II. 6. Ув. сліпачи́ще. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив. Ном. № 5375.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = цькува́ти. Вх. Зн. 71.  
Урльопник, -ка, м. Солдатъ въ отпуску по билету. Бився з урльопником. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРА 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.