Бугу! меж., выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу.
Буйність, -ности, ж.
1) Изобиліе, плодородіе.
2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы.
Губрі́й, -рія, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Ув. Губрія́ка.
Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан.
Згаси́ти Cм. згашати.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы.
Тройчастий, -а, -е. = тройчатий. Засвіти свічку тройчасту, щоби нам діти звінчати.
