Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журат

Жура́т, -та, м. Судья. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАТ"
Бугу! меж., выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу. Лукаш. 85.
Буйність, -ности, ж. 1) Изобиліе, плодородіе. 2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Губрі́й, -рія, м. = Губань. Конотоп. у. Губрієм прозвано його за те, що був вельми багатий і добре губатий. Г. Барв. 448. Ув. Губрія́ка. Аф. 370.
Зашмо́ргувати, -гую, -єш, сов. в. зашморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Мнж. 61. Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. (О. 1861. III. 84).
Згаси́ти Cм. згашати.
Набубня́віти, -вію, -єш, гл. 1) = набубні́ти. Уже горох добре набубнявів, — пора садити. Новомоск. у. 2) О древесныхъ почкахъ: раздуться предъ тѣмъ какъ распуститься. Бруньки набубнявіли на вишні, а де-не-де і листочки роспускає. Новомоск. у.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы. О. 1862. V. Кух. 39.
Тройчастий, -а, -е. = тройчатий. Засвіти свічку тройчасту, щоби нам діти звінчати. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.