Ведмедячий, ведмежий, -а, -е. Медвѣжій. Ведмедячий барліг. ведмеже ухо. Раст. а) Verbascuin Thapsus. б) Salvia Aethiopis L.
Ґоспода́рський, -а, -е = Господарський. Жид з гиндлю жиє. Він до ґосподарської роботи це вдалий.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Мій верх і заткало.
Лі́рників, -кова, -ве Принадлежащій лірник'у.
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Повідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Отодвинуться, отсунуться (о многихъ).
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Ой запрягай свекрові коні.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Чупарно нар. Опрятно, красиво (объ одеждѣ, убранствѣ комнаты и пр.). На короваї шитий гарно рушник ізгорнутий лежав; я взяв його собі чупарно через плече й перев'язав.
