Біснуватий, -а, -е. 1) Сумасшедшій, бѣсноватый.
2) Употребл. какъ эпитетъ въ значеніи переносномъ: сумасшедшій. Вже ж і Січ їх біснувата жидовою поросла. Ой, дівчино, люблю тебе, не їж хліба — візьму тебе.... Ой козаче біснуватий, нехай не їсть твоя мати. Осадив назад біснуватих коней. Ум. біснуватенький.
Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать.
Нестидник, -ка, м. Раст. Sithospermum officinale.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры.
Понараджувати, -джую, -єш, гл. Посовѣтовать (во множествѣ).
Почутувати, -тую, -єш, гл. Слышать? Копає козаченько зіллячко та почутує, почутує: я думав, що підкови крешуть, а то по Марусі усі дзвони чешуть.
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Скра, -ри, ж. Искра.
Терлич, -чу, м. Раст. a) Gentiana cruciata L б) Gentiana Amarella L. в) Lychnis vespertina. г) Silene nutans. Ум. терли́ченько.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. зостався на цідилці. Попался во лжи.
