Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забивати

Забива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, гл. 1) Забивать, забить, вбивать, вбить, вколачивать, вколотить. Греблі гатили, кілля забивали. Макс. 1834. 23. 2) Забивать, забить, заколачивать, заколотить. Забити дірку. 3) Ушибать, ушибить, зашибить. Впав та так забив коліно, що й ногою не поворухне. Харьк. Не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. 1849. № 26. 4) Убивать, убить. Ой упала Бондарівна близько перелазу: забив, забив пан Каньовський з рушниці одразу. Чуб. V. 427. Я нікого не забив, бо сам душу маю. Чуб. V. 963. 5) Забивать, забить, запугивать, запугать. Так забили бідну дитину, що вона вже всього боїться. Харьк. 6) О запахѣ: заглушать, заглушить. Пижмо хоць едло, та усі зілля забиває. Подол. г. 7) Объ огнѣ: тушить, затушить. Чабани забивають огонь свитами. О. 1862. V. Кух. 31. 8) Только сов. в. О поклонахъ: положить. Забий десять поклонів. КС. 1882. X. 57. 9)ба́ки. Заговорить, сбить съ толку. Не забивай баки! Мир. Пов. II. 106. Він йому ні в чому не повірить і баки йому заб'є. Кв. II. 202. 10)в кайда́ни, в коло́дку, в ди́би, в скрепи́цю. Заковывать, заковать въ кандалы, въ оковы. Взяли його в неволеньку, забили в кайдани. Чуб. V. 1018. Да узяли Харька, да узяли батька, да забили в колоду. Мир. Л. сб. 191. Забили їх у диби. Рудч. Ск. І. 210. І вдовиченка-ледащицю забили в скрепицю та й повели до прийому. Шевч. 591. 11)доро́гу, шлях. Заносить, занести снѣгомъ. Гудили дорогу, забиту та занесену снігом. Мир. Пов. І. 118. 12)па́мороки. Cм. Памороки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБИВАТИ"
Бубній, -нія, м. 1) Играющій на бубнѣ. 2) Безъ умолку болтающій.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Горихвіст, -хвоста́, м. Птица. Lusciola phaenicurus (и tithys). Вх. Пч. II. 12.
Лівар, -ру, м. 1) Ливеръ, орудіе для переливанія жидкостей изъ бочки. Радом. у. 2) Машина съ воротомъ и винтомъ для подыманія повозки при смазкѣ. Радом. у.
Море́левий, -а, -е. Абрикосовый.
Обжинки, -ків, м. мн. Окончаніе жатвы и празднество по этому случаю. Чуб. ІІІ. 226. Ум. обжи́ночки. Ой чий же то челядин обжиночки нарядив? Чуб. III. 229.
Паклун, -на, м. Раст. Teucrium polium L. ЗЮЗО. І. 138.
Потикатися, -каюся, -єшся, сов. в. поткну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спотыкаться, споткнуться. Ой поткнувся Нечаїв кінь на малу тичину. Лукаш. 110. Взєвси джурі маленькому коник потикати. АД. II. 86. 2) Показываться, показаться. Ло батька боюсь і потикаться. Г. Барв. 275. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Ном. № 2052.
Росходитися, -джуся, -дишся, гл. = розіходитися. Хтось співає.... Голос тонкий, гнучкий, дзвінкий так і росходився на всі боки. Мир. ХРВ. 5.  
Чаркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Выпивать, потягивать. Люде чаркували, плакали, обнімались. Г. Барв. 240. Парубки чаркують порційками аж любо. Федьк. Пов. 11. 2)кого́. Потчивать водкой и пр. кого. ХС. VII. 424.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.