Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

забілювати

Забі́лювати, -люю, -єш, забіля́ти, -ля́ю, -єш, забіли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Забѣливать, забѣлить. 2) Подбѣливать, подбѣлить, приправлять, приправить молокомъ или сметаной кушанье.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 6.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАБІЛЮВАТИ"
Болонкарь, -ря, м. = скляр.
Глобити, -блю, -биш, гл. 1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ. Валков. у. 2) Конопатить. Аф. 360. 3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить. Мил. М. 64.
Ґля пред. Для. Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — ґля моєї жінки. Чуб. V. 614.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. ЗЮЗО. І. 114. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41.
Досі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!... таке тепер і стало! О. 1862. IX. 5.
Заку́ти, -кую́, -є́ш, гл. = закувати.
Підопасанє, -ня, с. Нижняя часть деревянныхъ стѣнъ гуцульской церкви. Шух. І. 116.
Поквапно нар. Поспѣшно.
Упудитись, -джуся, -дишся, гл. Умочиться.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАБІЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.