Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Гійво, -ва, с. Огромная грязь.
За́писочка, -ки, ж. Ум. отъ за́писка.
Перепалити, -ся. Cм. перепалювати, -ся.
Підбіяк, -ка, м. Длинный серда́к на овчинѣ.
Повводити, -джу, -диш, гл. Ввести (многихъ).
Полюбовник, -ка, м. Любовникъ. Кому, красо, достанешся? Чи сотнику, чи полковнику, чи прежньому полюбовнику. Ум. полюбо́вничок.
Поруха, -хи, ж. Смѣщеніе матки или другого органа. Ув. порушище.
Посіяти, -сію, -єш, гл.
1) Посѣять. Посіяв я пшениченьку рідко. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес.
2) Насмѣшливо: потерять. С-під очей у мене хто хоч бери, я не бороню, і своє усе посію.
Ущипливий, -а, -е. Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова.
