Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завгорювати

Завго́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завго́рити, -рю, -риш, гл. 1) Причинять, причинить горе, непріятность. Та хоч бий себе, хоч ріж, — сим нікому не завгориш. Харьк. 3) Переносн. запрещать, запретить. Нехай брешуть: людім не завгориш. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВГОРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВГОРЮВАТИ"
Бульбеґа, -ґи, ж. = картопля. = бульба 3. Вх. Пч. II. 36.
Дзень! меж. для выраж. звона. О. 1861. VIII. 8. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! Н. п. Червінці дзелень-дзелень.... так і посипались. Грин. II. 184.
Дя́дьків, -кова, -ве Дядинъ. Справа коло дядькового воза. Ном. А в дядька й у нас коробка ковбас. Дядькові поїмо, своїх не дамо. Чуб. III. 436. дя́дькова хі́та. Тюрьма. Грин. І. 112.
Запле́нтати, -та́ю, -єш, гл. Заплести, заболтать. Щось таке заплентав, що й не розбереш.
Ільм'якCм. ільмак.
Незначність, -ности, ж. Незначительность. Желех.
Порозворушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и розворушити, но во множествѣ.
Почати, -ся. Cм. починати, -ся.
Прилолокати, -каю, -єш, гл. Побить, избить. Так того старця прилолокали, що й іти не здужа, — повели. Пирят. у.
Припорошити, -шу́, -шиш, гл. Присыпать. І мій волос сивина геть припорошила. Млак. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВГОРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.