Брукати, -каю, -єш, гл. Ворковать. Голубка... брукає.
Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Висвідчення, -ня, с. Свидѣтельствованіе, засвидѣтельствованіе.
Виштатуватися, -туюся, -єшся, гл. Вырядиться, нарядиться.
Гардівничий, -чого, м. Надзиратель за рыболовнями.
Год, -ду, м. 1) Годъ, Год — великий чоловік. Влітку день — год. Ой гуляв, гуляв бідний козак-нетяга сім год і чотирі. Сім год баба похмілялась, та з похмілля і вмерла. Два годи любились вони дуже. Другого чи третього году прислав їй гроші, — на второй или на третій годъ прислалъ ей деньги. у год. Черезъ годъ. Дак він жив год. Вони в год як раз і прийшли довідаться. під год, як до году. Какъ въ какой годъ. Під год (як до году) так і хліб родить. год-у-год. Изъ года въ годъ. Так год-у-год і живемо, хвалити Господа. в ряди-годи. Рѣдко, иногда. 2) мн. года. Лѣта. Инший молод годами, та старий літами. года вийшли кому. Достигъ извѣстныхъ лѣтъ. Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли. 3) у году бути. Служить по найму на годъ. по годах ходити. Служить пр найму на годъ нѣсколько лѣтъ. Та щоб я й горенька не знала, та щоб я не ходила по годах. Та буде ж мене по строках, буде ж мене й по годах. Ум. годок, годочок. Їй дванадцять годочків.
Еге́кати, -каю, -єш, гл. Говорить еге.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді.
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Сич — се призвісне.
