Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Запія́чити, -чу, -чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Лилія́с, -су, м. Раст. Схилився кущ роскішний лиліясу. Кущ лиліясу і троянди два кущі.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Поварець, -рця, м. Перекладина, на которую навѣшиваютъ котелокъ, когда въ немъ варятъ.
Проходка, -ки, ж. = прохідка. Тільки їй і проходки, що до церкви божої. Царівна.... пішла раз у проходку.
Спозаколишній, -я, -є. Очень давно бывшій, съ очень давняго времени.
Талапати, -паю, -єш, гл.
1) Издавать звукъ, какой происходитъ отъ паденія чего-нибудь въ жидкость; плескать чѣмъ нибудь жидкимъ.
2) Мутить воду, плескаясь въ ней. Не талапай воду.
3) Марать, пачкать грязью или вообще чѣмъ нибудь жидкимъ.
Хвицнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались.
