Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завікувати

Завікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Остаться навѣки, навсегда, закончить жизнь. Не вернусь уже на свої краї, тут уже десь завікую. В покритках мабуть вона й завікує. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВІКУВАТИ"
Безребрий, -а, -е. Не имѣющій реберъ. Шейк. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе. (Заг. пьявка). Ном. стр. 293, № 98.
Ворожка, -ки, ж. Гадалка, ворожея. У ворожки хліба трошки. Ном. № 231. Ворожка з бісом накладає. Ном. № 232. Ум. ворожечка.
Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву. Ном. № 12394.
Квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Підрунюватися, -нююся, -єшся, сов. в. підру́нитися, -нюся, -нишся, гл. Подростать, подрости молодой шерсти подъ старою. Конст. у.
Плодниця, -ці, ж. О женщинѣ: рождающая дѣтей. Н. Вол. у.
Повиплутувати, -тую, -єш, гл. Выпутать (во множествѣ).
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.
Праперек, -рка, м. = прапірок. АД. ІІ. 250.
Причал, -лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВІКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.