Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завоняти

Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВОНЯТИ"
Вередливо, нар. Капризно, прихотливо.
Вигодованка, -ки, ж. Воспитанница, питомица.
Задзвони́ти, -ню́, -ниш, гл. Зазвонить. Котл. Ен. II. 30. В неділеньку рано задзвонили дзвони. Мет. 95.
Заковези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. = закомезитися. Аф.
Маму́н, -на, м. Злой духъ, уводящій женщинъ, морочащій людей и пр. Шух. І. 43.
Русаля, -лів, мн. Троицкіе святки. Вх. Лем. 463.
Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Г. Барв. 248. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка. Чуб. V. 405.
Сувати, -ваю, -єш, гл. Совать. Угор.
Упахати Cм. упахувати.
Шукання, -ня, с. Исканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.