Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загова

Заго́ва́ нар. Заранѣе, заблаговременно. Вх. Зн. 18. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОВА"
Багнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Загрязняться, пачкаться.
Голівка, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Защіпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. защепити, -плю, -пиш, гл. Прививать, привить. Защіпляти віспу. Н. Вол. у.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Начекатися, -каюся, -єшся, гл. Наждаться.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Приложитися, -жуся, -жишся, гл. = прикластися.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила. К. Досв. 20.
Чугай, -гая, м. Верхняя одежда, родъ свитки. О. 1861. XI. Св. 26. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Ном. № 1 і 144. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю. Чуб. III. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.