Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загрібати

Загріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. загребти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Загребать, загрести. І кури б загребли, если б не ратував. Ном. № 4582. 2) Сгребать, сгресть. Огонь каже: загреби мене. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРІБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРІБАТИ"
Бренькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бренькати. Ном. № 9766.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
Змигнути, -ну́, -не́ш, гл. Мигнуть. І оком не змигнуть, як... звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.  
Кавурник, -ка Большой палець (въ загадкахъ). Желех.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности. Черк. у.
Орати, -рю́, -реш, гл. Пахать. Чи не оре милий плугом? Чуб. V. 1. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ном. Не сіявши, не оравши, не буде жито родити. Мет. 86.
Перевершувати, -шую, -єш, сов. в. переверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать чрезмѣрно высокій верхъ на стогѣ. 2) Перекладывать, переложить наново верхъ на стогѣ.
Підок, -дка, м. Ум. отъ під.
Раваш, -ша, м. = реваш. КС. 1889. VIII. 404.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРІБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.