Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закаблук

Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. Н. п. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять. Грин. III. 654.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАБЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКАБЛУК"
Батюшечка, -ки, м. Ум. отъ батюшка.
Версадло, -ла, с. Астролябія. Мнж. 177. Cм. верцадло.
Дропа́к, -ка, м. Родъ танца, трепака. Ой пішла б я на музики.... да вдарила дропака. Н. п. Дропака́ ді́ти. Убѣжать. Чим дуж дав відтіль дропака. Котл. Ен. II. 16.
Йолупеґа, -ґи, об. ув. отъ йолоп. Желех.
Кабатина, -ни, ж. 1) То же, что и кабат, но только одинъ экземпляръ. Подиви ж ти ся, мати, на жовнярські кабати: вся кабатина кров і калина. Федьк. 48. 2) каба́тина. Длинное шелковое или перкалевое женское платье, зимой на ватѣ (у галицкихъ мѣщанокъ). Гол. Од. 24.
Ласитися, -шуся, -сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Ном. № 5010. Від святого Власа заміж не ласься. Посл. А панночка до неї ласиться та просить. (О. 1862. III. 37).
Мотуша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = метуши́тися. Було ще дуже рано, але вже народ став мотушаться. Новомоск. у.
Рейка, -ки, ж. Рельсъ. Екатер. у.
Розмаїтний Cм. розмаїтий.
Теліпати, -па́ю, -єш, гл. Качать. Дивлюсь, а вороннє вже гусенятами вгорі теліпає, воронятам несе. Г. Барв. 314.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКАБЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.