Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Відклінне, -ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку.
Волосовий, -а, -е. Изъ конскаго волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна.
Запрова́дження, -ня, с. Заведеніе, учрежденіе.
Нара́джувати, -джую, -єш, сов. в. нара́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Вже вони мені пороги позбивали, ходячи да нараджуючи, щоб я притьмом брався. Хороше нарадив. Її чоловіка хтось і нарадив.
Перестан, -ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Слухав би без перестану, брате, твого читання.
Подій, -до́ю, м. Удой, молоко. Дай нам свого подію (подою?). Вона (ведмедиця) їм удоїла. Він узяв те молоко і поїхав.
Птичий, -а, -е. = пташиний.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. .
2) Упрямый, злобный.
3) Вороватый.
