Зуніятити, -я́чу, -тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ.
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Употребляется только въ поговоркѣ?
Макі́тра, -ри, ж. 1) Родъ большой глубокой глиняной посуды съ круглымъ дномъ и значительно большимъ дна широкимъ отверстіемъ, употребляющейся для помѣщенія муки, тѣста, масла и пр. и для растиранія соли, пшена и пр. У гуцуловъ макітра болѣе напоминаетъ глубокую мису. 2) Котловина. 3) Переносно: голова у человѣка. І злому Трої супостату макітру одділив од плеч. Ум. макітерка. Носить дід макітерку, баба сковороду. Ув. макітрище.
Нагоди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) — кого. Случиться кому быть. Посилався (до дівчини), хотів її взяти, нагодила дідча мати товариша в хаті. 2) безл. Вовремя явиться кому. Воно б і вкрив був, коли Семена швидко нагодило.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Порозганяти, -ня́ю, -єш, гл. Разогнать (многихъ). У пеклі товкся і порозганяв звідти усіх чорнів.
Свиняка, -ки, ж. = свиня. У господарстві була в того чоловіка, вибачайте, свиняка. Ум. свинячка. Є вже й свинячка, і курчатко, а далі й корівчина.
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста.
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный.
2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв.
Уколошкати, -каю, -єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту.