Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Вологнути, -ну, -неш, гл. Влажнѣть.
Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Москальчу́к, -ка, м. 1) Ребенокъ-великоросъ. 2) Сынъ солдата.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. А пожди но! Чи зараз, чи пождавши поїдеш?
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать.
Синок, -нка, синонько, -ка, сино́чок, -чка, си́нчичок, -чка, м. Ум. отъ син.
