Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

занозина

Зано́зина, -ни, ж. = заніз. Що на волики все занозини, а на коники пута. Чуб. V. 276.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНОЗИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНОЗИНА"
Жига́ль, -ля, м. 1) Сухая жила. Вх. жила. Вх. Уг. 238. 2) Въ капустномъ листѣ: листочный нервъ. Вх. Уг. 238.
Мерзлува́тий, -а, -е. Немного примерзшій.
Наґраму́зляти, -ляю, -єш, гл. Написать каракулями, грязно.
Натягач, -ча, м. 1) Инструментъ: а) у бочара — для натягиванія обручей на бочку; б) у колесника — для натягиванія обода на спицы. 2) Веревочка, составляющая часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. 8) Раст.: а) Paris quadrifolia L. б) Ranunculus lingua L. в) Silene noctiflora L. ЗЮЗО. I. 130, 133, 136.
Неробітниця, -ці, ж. Неумѣющая работать, не работница. Узяли невістку неробітницю. Чуб. V. 723.
Порадливий, -а, -е. Дающій совѣтъ. Ой ти мати та порадлива, на що ж ти мене порадила, порадила та й не оженила. Н. п.
Посвахатися, -хаюся, -єшся, гл. Сдѣлаться свахами. Колись ми собі так посвахались. Соколиха собі рада, що з багатим родом посвахалась. Федьк.
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Скоромно нар.їсти. Ѣсть скоромное. Німець каже, що постить все половину: вдень їсть скоромно, а вночі постить. Ном. № 940.
Старостів, -това, -ве Принадлежащій старостѣ. Стоїш коло старостової хати. Грин. III. 566.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНОЗИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.