Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

занудити

Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Мет. 290. Се ти себе, занудиш, дитино моя. Г. Барв. 197. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця. Шевч. 68.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНУДИТИ"
Базікати, -каю, -єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Котл. Ен. ІІІ. 50. Годі не знать що базікать! Шевч. Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить. Кв.
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни. Мил. 39.
Довередува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. 1) Добиться капризами чего. Та вона ж не панянка! Нехай вже ті вередують, поки довередуються свого. Кв. 2) Докапризничаться.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Осаул, -ла, м. = осавул.  
Сновидати, -да́ю, -єш, гл. = сновиґати. Ніде мені в світі прихилитись, сновидаю заволокою. Г. Барв. 192.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять. Вх. Зн. 78.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Н. п. Цілину п'ять плугів орють. Греб. 382. Ум. цілинка.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.