Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Відважно нар. Отважно, смѣло.
Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Дуженько нар. Ум. отъ дуже. Довольно сильно.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Купанка, -ки, ж. Купанье. Пісчане дно світилося й жовтіло. Те місце дуже гарне було для купанки. Левиц. Пов. 102.
Натягати, -га́ю, -єш, сов. в. натягти, -гну, -неш, гл. 1) Натягивать, натянуть. Не натягай так віжок. Шину натягти на колесо. Як не натягнете сього лука, то становіться на баталію. ЗОЮР. І. 163. 2) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть поверхъ чего-либо. Натягни, Боже, на кісіль шкурку, поки мати з міста прийде. Чуб. І. 247. 3) Натаскивать, натащить. Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? 4) Оттаскать. Добре за чуби натягають. ЗОЮР. І. 106. 5) Взводить, взвести. Ці люде напасть на нас натягають. Н. Вол. у. 6) Наверстывать, наверстать. Да чого там хвататься? Все равно два дні будуть. — Да лучче їдьте, ви вже там своє натягнете. Грин. III. 450.
Підлиза, -зи, об. Льстецъ, подлипало. К. Бай. 28.
Попадин, -на, -не.́ Попадьинъ. Попадина дочка. Г. Барв. 294, 295.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз. Ном. № 5592.