Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплітати

Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Чуб. III. 161. Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. Кв. На твій гнів не заплели хлів. Ном. № 3480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІТАТИ"
Бахтати, -таю, -єш, гл. Буйно рости. Подольск. г.
Догина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. догну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Догибать, догнуть.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Кавалір Cм. кавалер.
Перепинати, -на́ю, -єш, сов. в. переп'ясти, -пну, -не́ш, гл. 1) Протягивать, протянуть что (напр. веревку, простыню), черезъ что-либо, перегородить что протянутою вещью. Кае павук:... де тілко у горниці не перепну павутиння, зараз мене і зметуть. Мнж. 7. Перепнули рядном хату. 2) Преграждать, преградить. Хотів переп'ясти бусурменцям шлях. К. ЦН. 226. Ой горами, мій милий, горами, переп'ята стежка чарами, — а ні прийти, а ні перейти, ні з тобою говорити. Чуб. V. 193.
Польце, -ця́, с. Ум. отъ поле.
Роздіти 2, -ся. Cм. роздівати, -ся.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир. Стор. II. 84.
Усправедливлювати, -люю, -єш, сов. в. усправедли́вити, -влю, -виш, гл. Оправдывать, оправдать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.