Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заплішечка

За́плішечка, -ки, ж. Ум. отъ заплішка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 81.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПЛІШЕЧКА"
Вислухач, -ча, м. Слушатель. Будь добрим вислухачем, будеш добрим повідачем. Ном. № 12871.
Вітки нар. = відки. А вітки ти, пане-брате? Гол. IV. 464.
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою. Уман. І. 305.
Жабоко́лець, -льця, м. Колящій жабъ. Употребляется какъ насмішка дѣвушекъ надъ парнями въ купальской пѣснѣ: Наші хлопці — жабокольці: скололи жабу на колодці. Чуб. III. 221.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный. 2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Kolb. I. 65. КС. 1898. VII. 44. Борозного бий, а підручний і так почує. Фр. Пр. 109. 3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль. КС. 1887. VI. 468.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
Розвороття, -тя, с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Шейк.
Шепт, -ту, м. 1) Шепотъ. За вашим шептом нашого крику не чутно. Ном. № 12885. Шептом казати. Н. Вол. у. 2) мн. Нашептыванія, пришептыванія. Баб'ячі шепти. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПЛІШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.