Байдур, -ра, м. Волокита, ловеласъ? «Де ж їх будеш прала, Галенько єдина?» — На тихім Дунаю, козаче-гультаю! — «Де будеш сушила, Галенько єдина?» — На єдвабном снуре, козаче-байдуре. —
Будяк, -ка, м.
1) Раст. Чертополохъ, волчецъ. Не веди мя в будяки, бо я наколюся.
2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. б) Verbascum lychnitis L. Ум. будячок. будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Ув. будячище.
Заку́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. заку́татися, -таюся, -єшся, гл. Закутываться, закутаться.
Карок, -рку, м. = карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи.
Ло́кіть, -ктя, м. 1) Локоть (часть руки). Близько локіть, та не вкусиш. 2) Мѣра длины, раньше равнявшаяся третьей части сажня, какъ видно изъ слѣд.: Пятдесятъ и сѣмъ локтей вдовжъ, а вширъ тридцять и сѣмъ локтей, що чинить девятнадцять сажней вдовжъ, а вширъ дванадцять сажней и локоть. (Отрывки изъ Лѣтоп. Мгарск. мон. . Въ соврем. употребленіи это мѣра, соотвѣтствующая длинѣ руки отъ локтя до конца средняго пальца. Хто з вас журившись може прибавити до зросту свого один локіть? Ой дам тобі... локіть полотенця.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь?
Пообсіватися, -віємося, -єтеся, гл. Окончить сѣять. За годинки люде пообсівалися.
Речінь, -ня, м. = реченець.
Сосонка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сосна. 2) Раст. а) Хвощъ, Equisetum. б) Euphorbia Cyparissias L. в) — болотяна. Hippuris vulgaris L. г) — польова. Equisetum arvense L. 3) Узоръ въ вышиваньѣ. 4) рядовина в сосонки. Cм. рядовина 1.
Уряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. урядитися, -жуся, -дишся, гл. Наряжаться, нарядиться. У жупан синілі вряжуся. Cм. уряджатися.
