Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запомагач

Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 83.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОМАГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОМАГАЧ"
Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище. Шух. I. 210.
Вечірок, -рка, вечірочок, -чка, м. Ум. отъ вечір.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Недоношениця, -ці, ж. Недоносокъ женскаго пола. Шух. І. 34.
Перепалати, -ла́ю, -єш, гл. 1) Перестать пылать. 2) = опалати. Черниг. у.
Повисукувати, -кую, -єш, гл. Высучить (во множествѣ).
Повідгнивати, -ва́ю, -єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали. Черниг. у.
Поздірря, -ря, с. Кострика. Будемо поздір'я трясти, на ручники прясти. Гол. IV. 380.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОМАГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.