Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запоясник

Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЯСНИК"
Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ. Вх. Зн. 4.
Голуб'я́тник, -ка, м. 1) Постройка для голубей, голубятникъ. 2) Родъ коршуна.
Калюжа, -жі, ж. Лужа, грязь. Не шукай моря, у калюжі втопишся. Ном. № 1982. Зараз, чи калюжку вбачать де на дорозі, — так у калюжу і лізе в кармазинах. К. ЧР. 87. Ум. калюжка. Калюжка після вчерашнього дощику. Кв. II. 156.
Крижик, -ка, м. Ум. отъ криж.
Натякати, -ка́ю, -єш, сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34.
Незнайомець, -мця, м. Незнакомец!.. Стрів її чуждоземець, чуждоземець, незнайомець. Гол. І. 208.
Перекрутити, -ся. Cм. перекручувати, -ся.
Понасалювати, -люю, -єш, гл. Насалить (во множествѣ). Губи понасалювали, а тоді ще й цілуваться лізуть. Васильк. у.
Топу-Топу меж. = тупу-тупу.
Укуріти, -рію, -єш, гл. Запылиться, задымиться. Камінюка нависла, вкуріла, а хатина тулиться під нею, як сирота під тинню. Св. Л. 213. Вкурів хліб дуже, а в мішку був. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЯСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.