Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Мале́сечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Намі́ритися Cм. намірятися.
Образок, -зка, м.
1) Ум. отъ образ.
2) мн. Обранки. Раст. Calla palustris L. Ум. образочок.
Підтягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. підтягтися, -гнуся, -нешся, гл. Перетаскивать, перетащить пловучую сукновальню на другое мѣсто.
Провалина, -ни, ж. Яма, гдѣ провалилась земля, пропасть. Засипати.... провалину. Декотрі позлазили вниз, поховались меж купами каміння, попритулювалися до провалин. Земля завалилась.... спустили в ту провалину.
Смажениця, -ці, ж. = яєшня.
Страхополох, -ха, м.
1) Трусъ. Ні в чім не був страхополох. Хиба я страхополох, щоб боявся Петра?
2) Раст. Xanthium spinosum.
Цісарщина, -ни, ж. = цісарія. Наливайко шугонув у Цісарщину.
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. Чмихає, як овечка. Нічого мені не каже, тільки чмише. Вже холодом чмише.