Високославний, -а, -е. Прославленный. Високославні герої.
Горла́нь, -ня́, м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань.
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Зажига́ти, -га́ю, -єш, гл. = запалювати. Нехай свічі восковії зажигає.
Мучни́ця, -ці, ж. 1) Раст. Arctostaphylos Uva ursi Spreng. 2) Отверстіе, сквозь которое проходитъ мука изъ подъ мельничнаго камня въ ящикъ.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю.
Поклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поклони́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Наклонять, наклонить.
2) Кланяться, поклониться, посылать поклонъ. То не сива зозуля закувала, як сестра до брата з чужої сторони поклоняла.
Скруха, -хи, ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало.
Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає.
Штурхати, -ха́ю, -єш, гл. Толкать, пырять, давать пинки, тумаки. І знов він у хату, то сестра опять за кочергу, та давай штурхати дрова. Штурха палицею по під тином, а собаки на його як на вовка брешуть.
