За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. 2) Cм. коса.
Імовірно нар. Довѣрчиво.
Неоковирний, -а, -е. Неповоротливый, неловкій. Та вона така неоковерна. Був у вдови хлопчик та такий неоковирний: всі його було б'ють.
Позамітати, -та́ю, -єш, гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати.
Полизач, -ча, м. Лизунъ; блюдолизъ.
Попідлі нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю.
Розсужати, -жа́ю, -єш, гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає.
Скласти, ся = складати, -ся.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина.
Упрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = упроситися. Упрохавсь до його ночувати.