Відвертати, -таю, -єш, сов. в. відвернути, -ну, -неш, гл. 1) Отворачивать, отворотить, отвращать, отвратить; поворачивать, поворотить. Відвертає від неї очі. МВ. ІІ. 27. Не годиться відвертати хліб нарізаним боком до стіни. Чуб. І. 109. Нехай Бог відвертає. Ном. № 5139. Щоб я од вас лиця не відвернула. Ном. № 3241. 2) Отъѣзжать, отъѣхать, отплывать, отплыть. Ви, турки-яничари, по маленьку, браття, ячіте, од галери одверніте. АД. І. 216. 3) Отваливать, отвалить. Одвернув (камінь). Рудч. Ск. І. 86. Годі орати! — Як годі? — каже чоловік. — Дві скиби тільки одвернути та й упруг. Г. Барв. 198. 4) Возвращать, возвратить. Були в мене старости, підбрехачі твої, ну, одвернув я почеськи тобі хліб, не прогнав тебе. Г. Барв. 455. 5) Пахать, вспахать плугомъ второй разъ поперегъ или вдоль участка. Нѣжин. у. 6) Отклонять, отклонить что-либо. І кулі мов рукою одвертає. К. ЦН. 251. Єсть такії люде, ща на пожежі уміють одвернуть вітер од сусідньої оселі. Грин. II. 324. 7) Отвлекать, отвлечь, отклонять, отклонить. Відвертала вона мене від сеї думки. Тебе прошу, голочко: відверни злих собак од мого скота. Чуб. І. 69. 8) О колдовствѣ: возвращать, возвратить первоначальный видъ, отвращать, отвратить. Зробив (чарами), то була біла редька, а то зусім почорніла, та вже назад не одверне, шоб чорна стала білою. Драг. 77. 9) Вычитать, вычесть. Жиду грошей не понесу міняти, бо він зараз довг одверне. Бессаp. 10) Отвѣчать, отвѣтить. Та чую ж, чую, — одвертає. МВ. (КС. 1902. X. 143).

Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.

Ланцюжок, -жка́, м. Ум. отъ ланцюг. Цѣпочка. (Дідона) взяла кораблик бархатовий... і начепила ланцюжок. Котл. Ен. І. 21. На грудях у його гойдався важкий золотий ланцюжок. Левиц. І. 518.  

Обітріти, -рію, -єш, гл. = обвітріти. Станьмо тутечка підождімо, поки сонце обітріє. Дума. Що воно таке, Архипе, обітріє?.. — Се як вітром перейде під час ісходу сонця, от сонце і обітріє. К. Исторія возс. Руси. І. 341.

Обпити, -ся. Cм. обпивати, -ся.

Портяний, -а́, -е́ О сукнѣ: съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ, порту. Гол. Од. 55.

Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.

Сплавляння, -ня, с. Перевозка водою, сплавомъ.

Трюхи меж. = трюх-трюх! Народ біг навзаводи, а инший трюхи. КС. 1882. IV. 171.

Шула, -ли, ж. Столбъ въ заборѣ, въ который (столбъ) вдѣланы доски. Конст. у. То же и въ стѣнѣ хаты, построенной у шули, т. е. такъ, что стѣна составлена изъ бревенъ или горбылей, лежащихъ горизонтально одинъ на другомъ такимъ образомъ, что концы ихъ входять въ продольныя углубленія столбовъ. Чуб. VII. 376, 378.