Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затулятися

Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЛЯТИСЯ"
Відлетіти Cм. відлітати.
Замоли́ти Cм. замолювати.
Зая́сля, -ля, с. Ясли. Купи та купи коняку... «А годувати чим я буду? Тебе в заяслє положу?» Рудч. Ск. II. 174.
Кобилянка, -ки, ж. 1) = кобилярка. Вх. Уг. 245. 2) = кобилинець. Вх. Лем. 426.
Ли́шенько и лишечко, -ка, с. Ум. отъ лихо.
Набрести́ Cм. наброджувати.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Тарас, -су, м. Фашинникъ, хворостъ для гатей. Греблі з тарасу помережили річку. Левиц. І. 94.
Уздвір'я, -р'я, с. Мѣсто за дворами, вдоль дворовъ? Повиходили ми на уздвір'є. Г. Барв. 221. Треба ж на моє горе божевільній сові прилетіти на уздвір'є. Кричить, та й кричить. Г. Барв. 237. Я її здалеку на вздвір'ї пізнала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 76).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.