Братчик, -ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) 3) Членъ січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Cм. братік, братко, брат. 5) братчик і сестричка. Раст. Viola tricolor.
Ведмедько, -ка, м. = ведмедик.
Леда́й I = леда. Ой благодарю Тебе, Господа милосердного, а що не ледай-кому моя худоба буде доставати.
Пересиджувати, -джую, -єш, сов. в. пересидіти, -джу, -диш, гл. 1) Сидѣть, просидѣть. Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшла пані. 2) Пережидать, переждать сидя. Нікуди й не кажи, щоб забігти та пересидіти; бо до села було далеченько, а дощ так і поливає. Баба в теплі пересиділа до рана. Сховай мене, мій таточку, у поморю, може я сі гостоньки перестою; сховай мене, мій таточку, хоч у хижу, та може я сі гостоньки пересижу. 3) Только сов. в. Просидѣть слишкомъ долго. Хліб пересидів у печі. 4) — но́гу. Отсидѣть, пересидѣть, придавить, сидя, ногу.
Повісти Cм. повідати.
Покланятися 2, -ня́юся, -єшся, гл. = поклонятися. Брат сестрі покланяється.
Пуночка, -ки, ж. пт. Сосновка.
Різати, -жу, -жеш, гл.
1) Рѣзать. Не пиляй мене тупим, та ріж гострим. Поли ріже, а плечі латає.
2) Срѣзывать. Мак ріжу.
3) О водѣ: промывать, размывать. Коло млина, млина вода фосу ріже.
4) Играть (о музыкѣ). Ріжте, музики, ріжте, а ви, бояре, їжте. Іде дід і радіє і в скрипочку ріже.
Спосібно нар.
1) Пригодно, нужно.
2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Куди йому спосібно йти.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила.
