Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бздюха

Бздюха, -хи, ж. 1) Родъ гриба: дождевикъ, Lycuperdon Bovista L. 2) Насѣкомое: вонючка. Ум. бздюшка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 54.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЗДЮХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЗДЮХА"
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Дияволе́нний, -а, -е. Дьявольскій, чертовскій. Дияволенний сину! Черкас. у. (Брань).
Колюшенний, -а, -е. = колішенний. Мнж. 92.
Повипарювати, -рюю, -єш, гл. Выпарить (многіе предметы). Уже діжки повипарювала. Черниг. у.
Подолазити, -лазимо, -зите, гл. Долѣзть (о многихъ).
Пумкати, -каю, -єш, гл. = кумкати. Лохв. у.
Роззявити, -ся. Cм. роззявляти, -ся.
Хмельник, -ка, м. Мѣсто, гдѣ растетъ хмель. Желех.
Хтокало, -ла, с. Спрашивающій: кто? Мир. ХРВ. 240. «Хто?» — Хтокало. Ном. № 14164.
Щенитися, -нюся, -вишся, гл. Щениться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЗДЮХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.