Догрі́матися, -маюся, -єшся, гл. Докричаться на кого нибудь. Догрімаєшся ти, що й я на тебе грімну.
Жовти́ло, -ла, с. 1) Раст. a) Anthemis tinctoria L. б) Serratula coronata L. в) Statice tatarica L. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Зряхатися, -хаюся, -єшся, гл. Собраться; сговориться. Свати уже зряхались іти додому.
Нали́ганий, -а, -е. 1) Съ надѣтымъ на рога налигачем (о рог. скотѣ). 2) Пьяный. Любив Бога хвалити, та любив і в горло лити. Так і вмер налиганий. 3) Объѣвшійся.
Одій.. Cм. отъ відіймати до відійти.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Попаски нар.
1) Пася, пасясь на ходу. Отара попаски попхалась навманя. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю.
2) Осторожно. Кішка іде попаски.
Турбота, -ти, ж. Безпокойство, тревога. Ой зглянься на люю турботу, молю тебе, благаю.
Цариця, -ці, ж. Царица.
