Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати.
Дешперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Отчаяваться.
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Конання, -ня, с. Агонія, умираніе. Ум. кона́нійко.
Кортіти, кортить (кого и кому), гл. безл. Не терпѣться, тянуть къ чему, хотѣть и желать чего нибудь. Кортить литвинка скоринки. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Як ріжуть птицю, то аж дріжу, так мене кортіло котиться тієї крови. Кортить таки тобі домівка.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко.
Нечопити, -плю, -пиш, гл. Хворать, болѣть. І на людей було нездорово се літо, так що й тепер нечоплють.
Переказитися, -зю́ся, -зишся, гл. Перебѣситься.
Поваляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Свалить (многихъ), і перших Фина, Тамариса на землю махом поваляв. Чорненьке маленьке ввесь світ поваляв. 2) Запачкать, испачкать. Не займай мене, Грицю, поваляєш спідницю. Не ззість пес, поки не поваляє.
Повиковувати, -вую, -єш, гл. Выковать (во множ.).