Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже.
Затрембіта́ти, -та́ю, -єш, гл. Затрубить, заиграть в трембіту. Ой піду я в полонинку, там затрембітаю, щоби мене було чути на дев'їту стаю.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог.
Ковбанька, -ки, ж. Ум. отъ ковбаня.
Купувати, -пую, -єш, сов. в. купити, -плю́, -пиш, гл. 1) Покупать, купить. У наряді доброго коня купувала. Люде знають гірку долю, не йдуть купувати, та й не хочуть купувати, не хочуть питати. І хліба ні за ща купити. купувати молоду. Въ свадебномъ обрядѣ давать угощеніе и деньги братьямъ невѣсты и ихъ товарищамъ, которые будто-бы продаютъ послѣднюю. 2) Брать землю въ аренду. Чи не можна б на цей год купить де небудь землю на овес?
Лагодити, -джу, -диш, гл.
1) Готовить, приготовлять. Іди лишень полуднувать лагодь. За панича лагодила, за немила дала.
2) Починять, исправлять, приводить въ надлежащій видъ. Лагодили самопали, ратища стругали. Шо ви лагодите чересла та лемеші? Лагодьте лучче батьківські списи, бо буде хутко усім робота. Я її чоловікові колись і чоботи лагодив.
3) Снаряжать. По вашій оборі сам Господь ходить, ой ходить, ходить та все лагодить: лагодить воли й по три плуги, бички-третячки та й по чотирі.
4) Улаживать миролюбиво, уговаривать; укрощать, смягчать. Лагодить сварку. Ліки трохи лагодять біль.
Плескати, -щу, -щеш, гл.
1) Плескать. А нащо було плескати на його водою?
2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще.
3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста!
4) У кузнецовъ: клепать.
5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду?
6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак.
Рідколісся, -ся, с. Рѣдкій лѣсъ. Наші сіроми перебігли рідколіссям і вже кралися пущами.
Саморуч нар. Собственноручно.
Труднація, -ції, ж. Трудность. Та се не велика труднація.
